На розгляді у парламентському Комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування перебуває проєкт Закону України «Про введення тимчасової заборони (мораторію) на видачу дозволів на виконання будівельних робіт по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в місті Києві» №4235 від 20.10.2020 року.

Асоціація міст України зазначає, законопроєкт №4235 містить норми, що регулюють певні правовідносини лише на території міста Києва, залишаючи поза увагою інші міста України, що свідчить про те, що запропонований проєкт нормативно-правового акту носить локальний, а не загальнодержавний характер, та не може бути прийнятий у вигляді закону.

АМУ наголошує, що у пояснювальній записці до законопроєкту відсутнє обґрунтування підстав запровадження мораторію лише в місті Києві.

Окрім того, у пояснювальній записці до законопроєкту №4235 відсутнє обґрунтування підстав щодо визначення радіуса саме «500» метрів навколо об’єктів культурної спадщини.

Розробник законопроєкту не врахував, що відповідно до частини 1 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після:

⇒ подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо об’єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об’єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об’єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України. Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України;

При цьому розробник законопроєкту №4235 пропонує ввести заборону не видачі дозволів на виконання будівельних робіт не визначаючи клас наслідків (відповідальності) такого об’єкта.

Також розробник законопроєкту не прийняв до уваги, що:

♦ частиною 4 статті 37 Закону визначено вичерпний перелік підстав для відмови у видачі дозволу на виконання будівельних робіт;

♦ частиною 6 статті 37 Закону визначено підстави для анулювання органом державного архітектурно-будівельного контролю такого дозволу.

Одночасно розробник Законопроекту №4235 не врахував той факт, що реєстрація/видача органом державного архітектурно-будівельного контролю документа, який надає право на виконання будівельних робіт є адміністративною послугою, надання якої також врегульовано нормами, зокрема Законів України «Про адміністративні послуги», «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Частиною 5 статті 26 Закону передбачено, що проектування та будівництво об’єктів здійснюється у такому порядку:

1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;

2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;

3) затвердження проектної документації;

4) виконання підготовчих та будівельних робіт;

4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об’єктів (крім об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об’єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);

5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів;

6) реєстрація права власності на об’єкт містобудування.

З викладеного вище вбачається, що законодавець передбачив алгоритм створення об’єктів будівництва, враховуючи норми законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Статтею 2 законопроєкту №4235 передбачено, що контроль за дотриманням тимчасової заборони (мораторію) на видачу дозволів на виконання будівельних робіт по будівництву нових багатоповерхових споруд в радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в місті Києві здійснюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування та центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони культурної спадщини. Проте не запропоновано механізму та порядку здійснення такого контролю, та не враховано, що такі дозволи видаються  органами державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю не завдаючи шкоди правам, свободам та гідності громадян. Згідно зі статтею 22 Конституції України права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.