18 березня Міністерство освіти і науки України провело діалогову платформу «Освіта України 2021: стратегічні цілі в дії», в якому взяли участь високопосадовці, керівники органів управління освітою, ректори педагогічних вишів, іноземні партнери МОН.

На початку заходу Міністр освіти і науки України Сергій Шкарлет зазначив, що виклики сучасного світу українська освіта змогла перетворити на можливості й подякував усім освітянам, батькам і учням, завдяки яким освіта рухалася уперед в такий складний час. Також він згадав про важливу роль органів місцевого самоврядування в забезпеченні можливості функціонування закладів середньої освіти в умовах пандемії CОVID-19.

Основними завданнями в освіті цього року міністр оголосив продовження реформи НУШ на базовому рівні середньої освіти та широке впровадження STEM-освіти в освітню систему, починаючи від дошкільної і закінчуючи освітою дорослих. Також він наголосив, цифровізація освіти – це пріоритет на 2021 рік.

- створення мережі закладів освіти, яка б дозволяла втілити основні ідеї реформи, де кожна дитина, що прагне вчитися у 10 класі – отримає таку можливість, незалежно від того, в якій громаді вона живе;

- надання можливості усім громадам, які спроможні утримувати ліцеї, бути їх засновниками;

- включити до ліцеїв, як структурні підрозділи, окрім структурного підрозділу, що надає базову освіту, початкову школу і дошкільне відділення. Саме такі зміни наразі вносяться до закону «Про повну загальну середню освіту»;

- продовження реформування шкільного харчування;

- підготовки вчителя нової української школи, які відповідають ідеям:

Горорячи про здобутки розпочатої реформи шкільного харчування, С.Шкарлет згадав про активну підтримку органів місцевого самоврядування, які минулого року виділили близько 100 млн грн на закупівлю обладнання для шкільних їдалень у співфінансуванні з держбюджетом, з якого на це було виділено 400 млн грн.

Як відбувається підготовка педагогів нової формації в педагогічних закладах освіти розповіли ректор Педагогічного університету імені Григорія Сковороди (м. Переяслав) Віктор Коцур та ректор Мелітопольського педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Анатолій Солоненко.

Про створення безпечного освітнього середовища, зокрема в Інтернеті, цифрову грамотность та поведінку дітей у соціальних мережах, соціально-емоційну грамотность та співпрацю Національної поліції з Міністерством освіти і науки у цих питаннях доповів представник ювенальної превенції Нацполіції Юрій Кіцул.

Директор Департаменту освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації Олексій Полторацький поділився досвідом організації функціонування закладів освіти та формування освітньої мережі в умовах децентралізації. Він наголосив, що органи управління освітою в громадх стають реальними суб’єктами реалізації освітньої політики на місцевому рівні. Від їх злагодженої роботи у співпраці з громадськістю залежить розвиток освітив громаді. Також О.Полторацький розповів про створенню мережі ліцеїв у Дніпропетровській області. Наразі триває реорганізація санаторних шкіл у ліцеї академічного профілю: сьогодні лише 6 міст в області мають можливість створити ліцеї, але, якщо будуть внесені відповідні зміни до освітнього законодавства, таку можливість отримають й інші громади. Департаментом проводиться дослідження у громадах матеріально-технічного стану, педагогічного складу, територіальної доступності. Також він висловив сподівання, що у держбюджеті буде відпрацьовано механізм підтримки місцевих бюджетів на рівні держави в питанні створення дієвої мережі ліцеїв та додав, що Дніпропетровська область готова бути пілотною областю з цього питання.

 

Про початкову школу, її особливості, новий зміст і необхідність нових підходів до вимірювання результатів розповіла завідувачка відділу початкової освіти ім. О. Савченко Інтитуту педагогіки НАПН України Оксана Онопрієнко. Вона зазначила, що нормативна і методична база оцінювання об’єктивних та суб’єктних результатів початкової освіти ще формується. Серед іншого, експерт зауважила, що сьогодні статус державної підсумкової атестації в 4-му класі – це захід моніторингу якості освітніх послуг, що надаються у початковій школі.

Про актуальні питання початкової освіти доповіла Наталія Пархоменко, що представляла Інститут модернізації і змісту освіти. Спікерка зазначила, що будь який процес для його реалізації потребує відстеження і, за потреби, коригування. Відстежуючи впровадження освітньої реформи у початковій школі, ІМЗО було проведено опитування, у якому взяли участь майже 10 тис вчителів початкової школи з усіх областей України. Питання стосувалися нового освітнього середовища та нового змісту початкової освіти, а також організації оцінювальної діяльності, що  потребує якнайшвидшого вдосконалення.

Про особливості нової типової освітньої програми для 5-9 класів розповіла представниця МОН Світлана Фіцайло. Вона наголосила на автономії закладу освіти і можливості для закладу обирати, як саме викладатимуться навчальні предмети: інтегрованим курсом чи окремими навчальними предметами, форми організації навчального процесу та ін.

З приводу типової освітньої програми виступив переможець конкурсу "Вчитель року -2019" з м.Заліщики Василь Дяків, який зосередив увагу на тому, що здатність закладу в межах автономії готувати освітню програму під себе потребує володіння певними знаннями та навичками, які є новими для школи і потребують роз’яснень та методичних рекомендацій. Він зазначив, що МОН необхідно запровадити відповідні курси підготовки освітньої програми, щоб і керівники шкіл і вчителі освоїли необхідні механізми розробки освітніх програм. Також запровадження інтегрованих курсів вимагає відповідних спеціалістів, які здатні викладати такі курси. Це, в свою чергу потребує:

- розроблення програми курсів підвищення кваліфікації для тих, хто читатиме такі курси в школі;

- ввести до програм підготовки педагогів у закладах вищої освіти можливість підготовки спеціалістів інтегрованих курсів;

- роз’яснення проходження сертифікації, визначення категорії та оплати праці таких педагогів;

- стимулювання дирекції і педагогічного колективу запроваджувати такі курси.​

• він не поділяє оптимістичної оцінки нової типової освітньої програми, оскільки в ній збережено величезне перенавантаження учнів, коли діти у 7-8 класах мають по 7-8 уроків. Для зміни цієї ситуації необхідно визнати уроки фізкультури педагогічним навантаженням і бути чесними з собою і учнями;
• провалена комунікація про зміни у мережі закладів. Необхідно виходити на діалог з громадськістю: батьками, педагогами, щоб не створювати напруження і конфлікти, пояснювати, чому саме ці зміни призведуть до позитивних наслідків.

Про створення середовища рівних можливостей для маломобільних груп населення та їх інтеграцію в суспільне життя говорила Лариса Байда, що представляла Національну Асамблею людей з інвалідністю України. Вона звернула увагу на те, що досі питання архітектурної доступності закладів освіти не вирішено і новобудови закладів дошкільної та загальної середньої освіти не відповідають державним будівельним нормам. Тож найперше, що необхідно зробити - запровадити відповідальність тих осіб, що засвідчують доступність освітньої будівлі. А також розробити і оприлюднити плани приведення архітектурної доступності.

Надихаючий приклад взаємодії освіти та бізнесу, органів місцевого самоврядуванні і приватних підприємців представив на прикладі Біотехнологічного ліцею «Радовель» Житомирської області Голова благодійного фонду цього закладу Михайло Весельський. Він показав, що заклад освіти, якщо сприймати його як надскладний і надважливий механізм, що в комплексі розв’язує завдання освіти, здоров’я, дозвілля, спорту, культурного розвитку дітей, може перетворитися на «школу-майбутнього», де є надсучасні навчальні кабінети і обладнання, офтальмологічні тренажери, спортивні зали і стадіони, театральна студія та студія мистецтв, організовано навчальну кухню і здорове харчування, проводяться обстеження здоров’я.