04 / Лютий, 2020
3 лютого в парламентському Комітеті з питань молоді і спорту відбулось засідання робочої групи з розгляду законопроєкту «Про основні засади молодіжної політики». Законопроєкт, що визначає мету, завдання та основні засади молодіжної політики в Україні, розробили експерти у сфері молодіжної політики за участі Асоціації міст України.
Асоціація міст України розглянула запропоновану редакцію законопроєкту та надала ряд пропозицій:
1. Законопроєктом передбачено, що молодіжна рада – це консультативно-дорадчий орган при органах місцевого самоврядування.
Враховуючи практику діяльності молодіжних рад АМУ зазначає, що молодіжна рада може також створюватись при органах державної влади.
2. Норми законопроєкту зобов’язують органи місцевого самоврядування:
- передбачати видатки на реалізацію програм галузі молодіжної політики, в тому числі щодо фінансування проектних і інституційних грантів;
- надавати фінансову підтримку діяльності громадським об'єднанням та іншим інститутам громадянського суспільства.
По-перше, відповідно до статті 143 Конституції України органами місцевого самоврядування є, зокрема, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Не у всіх органів місцевого самоврядування є ресурси для фінансування молодіжної політики. По-друге, реалізація цієї норми потребує додаткових видатків з місцевих бюджетів. Відповідно до статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
АМУ пропонує визначити, що органи місцевого самоврядування можуть передбачати видатки на молодіжну політику та відповідну фінансову підтримку. В іншому випадку зазначена норма носитиме суто декларативний характер та створюватиме соціально-економічну напругу в громадах.
3. Законопроєктом визначено, що молодіжні центри утворюються, реорганізовуються та ліквідовуються у порядку, встановленому типовим положенням про молодіжний центр, що затверджується Кабінетом Міністрів України. Зазначене суперечить статтям 81 та 167 Цивільного кодексу України, відповідно до яких порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб приватного та публічного права встановлюються цим Кодексом.
АМУ пропонує передбачити, що молодіжні центри створюються відповідно до законодавства, а типове положення про молодіжний центр затверджується Кабінетом Міністрів України.
4. Законопроєкт визначає напрямки фінансування молодіжної політики за рахунок коштів місцевого бюджету. АМУ вбачає в цьому обмеження права органів місцевого самоврядування на самостійне визначення напрямків використання бюджетних коштів. АМУ взагалі не вбачає доцільності в законодавчому обмеженні напрямків фінансування молодіжної політики.
АМУ пропонує доопрацювати зазначену норму законопроєкту або виключити її.
5. Законопроєктом визначено, що орган місцевого самоврядування розробляють:
- цільову програму у галузі будівництва соціального житла для молодих малозабезпечених сімей;
- змішаний ринок житла, що пропонує набуття у власність соціального житла до можливості отримання житла у найм, відповідно до потреб молодих людей;
- програми створення сприятливих житлово-побутових умов для молоді, яка проживає в гуртожитках та для молоді, яка переселяється у сільські населені пункти.
Як зазначалось вище, органами місцевого самоврядування є, зокрема, сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи. Не у всіх органів місцевого самоврядування є ресурси для фінансування молодіжної політики. Також, реалізація цієї норми потребує додаткових видатків з місцевих бюджетів. Відповідно до статті 142 Конституції України витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.
АМУ пропонує доопрацювати зазначені норми законопроєкту або виключити їх.
6. Законопроєктом визначено, що при відведенні земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва органи місцевого самоврядування затверджують квоти ділянок, які надаються молодим сім’ям, під будівництво житла. На думку АМУ, зазначена норма є популістською та неможливою до реалізації. Зважаючи на обмеження такого ресурсу як земля, на сьогодні органи місцевого самоврядування не можуть виконати законом встановлені норми щодо першочергового відведення земельних ділянок для деяких категорій громадян, зокрема, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни.
АМУ пропонує зазначені норми законопроєкту виключити.
7. Нова норма статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції законопроєкту визначає, що у генеральному плані населеного пункту має бути обов’язково передбачено виділення для потреб молодіжного житлового будівництва та інфраструктури молодіжної роботи в розмірі не менше, ніж 4% від загальної площі житлової забудови відповідного населеного пункту. Така норма, на думку АМУ, є популістська та неможлива до виконання. Зазначаємо, що будівництво житла та інфраструктури здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. У разі резервування вищезазначених 4% від загальної площі житлової забудови призведе до того, що ці землі будуть «заморожені» для будь-якого будівництва. А зважаючи на відсутність коштів в частини органів місцевого самоврядування на молодіжну забудову, резервування 4%, фактично, спричинить занепад цієї житлової забудови.
АМУ пропонує нову частину статті 17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» в редакції законопроєкту виключити.
8. У назві статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» в редакції законопроєкту передбачають повноваження виконавчих органів рад у сфері молоді. АМУ зазначає, що з точки зору законодавства відсутня «сфера молоді».
АМУ пропонує назву статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» викласти у такій редакцій: «Стаття 32. Повноваження у сфері освіти, охорони здоров'я, культури, фізкультури, молодіжної роботи і спорту».
Після доопрацювання та узгодження із експертним середовищем, Урядом та Асоціацією міст України проєкт Закону України «Про основні засади молодіжної політики» буде офіційно зареєстровано в Парламенті.
Аналітичний центр АМУ
Галузь:
