23 листопада 2017 року в м. Києві відбулась друга щорічна Всеукраїнська конференція «Україна на шляху децентралізації освіти», організаторами якої стали Шведсько-український проект «Підтримка децентралізації в Україні», Міністерство освіти і науки України та Міністерство регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України.
Участь у конференції взяли керівники обласних департаментів освіти і науки, локальних органів управління освітою, представники міністерств, експертного середовища. Від Асоціації міст України участь у конференції взяла аналітик Асоціації міст України Людмила Мозгова.
До учасників заходу із вітальним словом звернувся Віце-премʼєр-міністр України – Міністр регіонального розвитку, будівництва і житлово-комунального господарства України Геннадій Зубко. Він наголосив на важливості децентралізації влади, що сприяє удосконаленню освітнього середовища та наданню якісних освітніх послуг у громадах.
Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич зауважила: «Сьогодні освітня система стоїть перед кількома нагальними викликами – запровадження нової формули розрахунку освітньої субвенції, запуск 1-го класу Нової української школи, а також загалом імплементація Закону «Про освіту». Ми запроваджуємо нову формулу розподілу освітньої субвенції. Вона виглядає багатоповерховою та складною. Але вона складна саме тому, що враховує особливості різних територіальних громад. Адже для нас дуже важливо, наприклад, врахувати щільність населення для сільських територій і ОТГ, для гірських районів тощо. Ця формула працюватиме перший рік. І ми розуміємо, що протягом першого року можуть проявитися певні речі, які потрібно доопрацювати – тому ми, зважаючи на практику, вноситимемо корективи. Таким чином формула буде удосконалюватись, на наступний рік в бюджеті буде передбачена відповідна стабілізаційна дотація. Якщо для когось формула не врахує необхідну потребу, ми із цієї дотації вирівнюватимемо ситуацію», – додала Лілія Гриневич.
Вона також розповіла, що новий Закон «Про освіту» має кілька стрижневих ідей. «По-перше, педагогічна свобода вчителя. І тут нам доведеться працювати з вчителями. Щоб усі педагоги могли самостійно розробити власні програми потрібен час. Тому для перших класів усі вчителі матимуть підвищення кваліфікації. Наступне, фінансова автономія. Це не означає, що буде бухгалтер в кожній школі. Просто ви самі зможете побудувати оптимальну модель, наприклад, щоб один бухгалтер обслуговував кілька шкіл. Що точно має бути – кожен директор повинен знати, що робиться з його бюджетом і оприлюднювати цю інформацію», – зауважила Міністр.
Вона підкреслила, що зараз «важливо зрозуміти, які тіньові кошти є в освіті. А батьки мають побачити, які шалені гроші вкладає громада на утримання школи, бо зараз вони цього не бачать».
Ще одна із важливих новацій Закону «Про освіту» – створення Державної служби якості освіти. «Децентралізація коштів та повноважень має призводити до централізації контролю якості – це тренд сучасних децентралізованих систем. При децентралізації ми можемо мати великі різниці в якості, тому цей фактор повинен врівноважуватися. Для цього Закон передбачає створення Державної служби якості освіти, яка матиме регіональні представництва на місцях, і саме вони займатимуться контролем якості надання освітніх послуг», – повідомила Лілія Гриневич.
Своїм баченням розвитку української освіти поділились Посол Швеції в Україні Мартін Хаґстрьом та керівник шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Шведської асоціації місцевих рад і регіонів Ерік Факсгард.
Про реформу Нової української школи розповів заступник Міністра освіти і науки України Павло Хобзей, який наголосив на тому, що Міністерство освіти і науки України розуміє важливість передачі закладів професійно-технічної освіти в оперативне управління містам-обласним центрам.
Надалі до обговорення реформи освіти долучились фахівці з регіонів, представники міністерств, урядових організацій та донорських проектів. Так, міжнародний старший експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні» Ян Герчинський розповів про можливі виклики, що несуть зміни в законодавстві, та окреслив переваги нового Закону України «Про освіту». На його думку, майже неможливо дотриматись термінів, визначених Урядом, під час підготовки якісно нових нормативно-правових актів.
До дискусії з питань імплементації Закону України «Про освіту» долучилась аналітик Асоціації міст України Людмила Мозгова (презентація), яка наголосила на основних перевагах нового Закону, зокрема тих, які до цього часу не були прописані в законодавстві. Йшлось про можливості ОМС різних адміністративно-територіальних одиниць приймати спільне рішення про організацію здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти та забезпечення підвезення здобувачів освіти. Також про державно-приватне партнерство у сфері освіти й можливість надання освітньої субвенції з державного бюджету на дошкільну та позашкільну освіту.
Крім того, було наголошено на ризиках, основними з-поміж яких є недостатнє фінансування освіти, необхідність узгодження повноважень органів управління освітою з механізмом забезпечення автономії закладів освіти тощо.
Після основної сесії учасники конференції працювали в групах, де обговорили реформу Нової української школи, формулу розподілу освітньої субвенції, інноваційні практики органів місцевого самоврядування, створення нової Державної служби якості освіти та розробку місцевих освітніх стратегій.
Аналітичний центр АМУ
