1 квітня Асоціація міст України долучилася до робочої зустрічі з напрацювання проєкту рекомендацій щодо подолання перешкод у забезпеченні якості інклюзивної освіти та ефективного доступу кожної дитини з особливими потребами до інклюзивного навчання. На зустрічі були представлені результати двох досліджень щодо якості інклюзивної освіти, які були реалізовані за підтримки проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe).

АМУ на заході представляла аналітик з питань освіти Тетяна Куценко.

Учасники: Віктор Сальков, в.о. керівника експертної групи з питань інклюзивної та позашкільної освіти директорату дошкільної, шкільної, позашкільної та інклюзивної освіти МОН, Юрій Вергун, директор департаменту інституційного аудиту Державної служби якості освіти України, Ліса Фей, керівниця напряму із соціальної інтеграції та стратегічного планування проєкту «Супровід урядових реформ в Україні» (SURGe), Валерій Сушкевич, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю, а також широке коло експертів, залучених до впровадження інклюзивної освіти в Україні.

Під час виступу В.Сальков наголосив, що інклюзивність має стати однією із цінностей громади – саме це й дозволить створити безпечне освітнє середовище для дітей з ООП, синхронізувати освітній процес з урахуванням їх потреб. Разом з тим він вбачає ефективність впровадження інклюзії у виробленні спільної стратегії різних відомств: соцзахисту, охорони здоров’я, культури й освіти.

Ю.Вергун підкреслив, що всім дітям мають надаватися якісні освітні послуги. У зв’язку з цим ДСЯО буде проводити моніторинг рівня задоволеності батьків дітей з ООП освітніми послугами. Також він запевнив, що критерії інституційного аудиту будуть критично переглянуті, з тим, щоб додати до них питання, які стосуються інклюзії.

В.Сушкевич висловив вдячність усім присутнім за увагу до такої важливої теми. Однак зауважив, що в минулому році була спроба зменшити фінансування інклюзії. Він наголосив, що питання деінституціоналізації та інклюзії мають корелюватися між собою. Не можна просто ліквідувати спеціальні заклади, не запропонувавши альтернативу дитині з особливими освітніми потребами. В.Сушкевич  зазначив, що не зважаючи на багаторічну підтримку інклюзії на найвищому рівні, сьогодні 78% шкіл мають доступ до першого поверху будівлі школи, до другого поверху – лише 6% шкіл, мають відповідні ліфти - тільки 0,26%, шкільних автобусів, пристосованих для перевезення дітей з інвалідністю – аж 1%.

На засіданні робочої групи були представлені результати проведених досліджень, які засвідчили проблеми у розвитку інклюзивного навчання в системі освіти, а також визначили низку перешкод у забезпеченні якості інклюзивної освіти та ефективного доступу кожної дитини з особливими освітніми потребами до інклюзивного навчання. З урахуванням результатів та озвучених питань були напрацьовані рекомендації та шляхи подолання цих перешкод, обговорені подальші спільні кроки у розбудові системи інклюзивної освіти в Україні.

► Дослідження якості інклюзивного навчання для дітей з особливими потребами (переглянути)

Результати дослідження та рекомендації орієнтовані на використання центральними органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, закладами вищої освіти, надавачами освітніх, соціальних та інших послуг дітям та сім’ям. Наразі готується проєкт Стратегії розвитку інклюзивної освіти та план заходів щодо її реалізації, які врахують пропозиції, розроблені у ході робочої групи.