14 вересня Уряд разом із проектом Державного бюджету на 2023 рік №8000 подав на розгляд Верховної Ради України проект Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо актуалізації та удосконалення деяких положень» №8035 від 14.09.2022.

Асоціація міст України проаналізувала Законопроект №8035 і розкриває його основні положення в частині місцевих бюджетів та міжбюджетних трансфертів.

1. Оновлення порядку визначення ліміту загального обсягу місцевого боргу та гарантованого Автономною Республікою Крим, обласною радою чи міською територіальною громадою боргу (зміни до частини третьої статті 18).

Пропонується за основу розрахунку ліміту місцевого боргу брати середній обсяг доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування ПДФО) за попередні три роки замість середньорічного прогнозного обсягу надходжень бюджету розвитку (без урахування обсягу місцевих запозичень та капітальних трансфертів з інших бюджетів), і окрім цього включати до суми обсяги запозичень від міжнародних фінансових організацій.

2. Зміни в частині механізму зарахування та розподілу 13,44% акцизів на пальне до бюджетів місцевого самоврядування (зміни до статті 29, зміни до пункту 16-1 статті 64, виключення пункту 16-2 статті 64, доповнення частиною четвертою статті 64).

В цілому не пропонується кардинально змінити існуючий механізм зарахування та розподілу акцизів, а запропоновані проектом зміни мають уточнюючий та техніко-редакційний характер. Так, особливості такого порядку узагальнюються в окрему частину четверту статті 64 і зберігаються норми про те, що зарахування та розподіл акцизів до відповідних бюджетів місцевого самоврядування здійснюється у порядку визначеному Урядом.

Пропонується об’єднати акцизи з виробленого в Україні та з ввезеного на митну територію України пального в одну статтю доходів бюджетів місцевого самоврядування, а також закріпити календарні дати дедлайнів виконання обов’язків органів влади відповідальних за реалізацію та дотримання порядку зарахування та розподілу акцизів на пальне.

Пропонується редакційне уточнення у зв’язку зі змінами переліку видів підакцизної продукції, внесеними Законом України від 16.01.2020 №465-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». 

4. Упорядкування норм в частині видатків державного та місцевих бюджетів на охорону здоров’я у зв’язку із заміною медичної субвенції на механізм державних фінансових гарантій медичного обслуговування населення, визначений відповідним Законом №2168-VIII (зміни до статей 87, 89, 90, 97, 103-4, 108, пункту 1-1 та пункту 26 Прикінцевих та перехідних положень).

Це приведення положень Кодексу до практично впроваджених змін у сфері фінансування послуг охорони здоров’я, усування неактуальних норм Кодексу та перехідних положень, які на практиці вже реалізовані.

5. Виключення норм щодо видатків бюджетів територіальних громад на фахову передвищу освіту на умовах держзамовлення у зв’язку із передачею закладів фахової передвищої освіти державної власності, що мають статус окремих юридичних осіб, на фінансування з обласних бюджетів і бюджету міста Києва (зміни до підпункту “б-1” пункту 2 частини першої статті 90). Це чітке розмежування видаткових повноважень щодо фахової передвищої освіти на умовах держзамовлення.

Разом з тим не запропоновано норм щодо вирішення питання фінансування утримання закладів професійної (професійно-технічної) освіти, а також надання можливості передачі з державної до комунальної власності міст-обласних центрів (за їхньої ініціативи) цілісних майнових комплексів закладів професійної (професійно-технічної) освіти.

6. Передача з 1 липня 2023 року фінансового забезпечення бюро судмедекспертизи з місцевих бюджетів до державного бюджету у зв’язку із трансформацією служби судово-медичної експертизи (зміни до підпункту “є” пункту 3 частини першої статті 90).

Зміни у порядку фінансування служб судово-медичної експертизи є однією із складових загальної медичної реформи і раніше такі видатки лише частково покривалися за рахунок медичної субвенції. Громади неодноразово зверталися з пропозиціями передачі цих видатків до держбюджету, оскільки вони систематично недофінансовувались.

7. Продовження до 1 січня 2025 року терміну дії норми щодо здійснення з місцевих бюджетів видатків на місцеві програми підтримки автомобільних підприємств санітарного транспорту (підпункт 3-1 пункту 1-1 Прикінцевих та перехідних положень).

Такі місцеві програми спрямовані на поліпшення надання допомоги сільському населенню, зокрема шляхом забезпечення лікарів загальної практики сімейної медицини автотранспортом та укомплектування такого транспорту спеціальним портативним обладнанням для підвищення якості медичних послуг. Загалом продовження терміну дії дасть можливість проводжувати такі видатки і в межах фінансової забезпеченості територіальних громад придбавати такий спеціальних транспорт.