27 / Березень, 2019
У Верховній Раді України зареєстровано новий законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції землеустрою та оцінки земель» №10187 від 26.03.2019 року, спрямований на спрощення ведення документації із землеустрою та залучення інвесторів у громади.
Метою законопроекту є:
- скасування зайвих дозволів та дублювання процедур перевірки документації із землеустрою;
- запровадження незалежного контролю документації із землеустрою через громадську експертизу або рецензування;
- надання відомостей документації із землеустрою статусу публічних, відкритих та загальнодоступних даних;
- інтеграція та уніфікація землевпорядної, топографо-геодезичної та картографічної діяльності;
- запровадження страхування професійної відповідальності виконавців робіт із землеустрою як альтернативи державному контролю;
- зменшення вартості робіт та тривалості часу, що витрачається на виконання процедур, пов’язаних з проведенням землеустрою;
- зменшення ризиків хабарництва та корупції.
Законопроектом будуть реалізуватись наступні зміни:
- запроваджується перевірка документації із землеустрою та оцінки земель вимогам нормативно-правових актів державними органами за принципом «одного дотику» на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру, де ця перевірка має поєднуватися із контролем топологічної зв’язності та відсутності накладання меж, для чого доцільно вилучити із законодавства вимоги щодо усіх видів погоджень документації (крім випадків встановлення та зміни меж адміністративно-територіальних одиниць) та скасувати державну експертизу документації із землеустрою;
- запроваджується незалежний контроль якості робіт із землеустрою через її рецензування сертифікованими інженерами-землевпорядниками зі стажем практичної роботи не менше двох років, які не приймали участь у складанні цієї документації, а також експертними радами саморегулівних організацій у сфері землеустрою, у випадках, коли раніше передбачалася обов'язкова державна експертиза;
- спрощується процедура зміни цільового призначення земельних ділянок, шляхом скасування додаткових погоджень Кабінету Міністрів України та уніфікації її зі звичайною процедурою складання проектів відведення земельних ділянок.
З метою ліквідації територіального монополізму та подолання корупції під час державної реєстрації земельних ділянок, обмежень у їх використанні, ведення поземельних книг, внесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельні ділянки, передбачається розширення територіальноъ сфери повноважень державних кадастрових реєстраторів до рівня області, що дозволить заявникам отримувати доступ до відповідних адміністративних послуг у ширшого кола кадастрових реєстраторів, а також уникати ситуацій, коли в разі недостатньої кількості кадастрових реєстраторів на рівні району (міста) або їх тимчасової непрацездатності, надання адміністративних послуг здійснюється не належним чином або не здійснюється взагалі.
Також зпроваджується правовий механізм попередження конфлікту інтересів для виконавців робіт із землеустрою, зокрема, вони не повинні складати документацію із землеустрою у разі, якщо:
об’єктом землеустрою є земельні ділянки, що належать виконавцю робіт із землеустрою або особам, які працюють у його складі;
особи, які працюють у складі виконавця робіт із землеустрою мають родинні зв'язки із замовником робіт із землеустрою або юридичній особі, керівництво якої має родинні зв'язки із замовником;
об’єктом землеустрою є земельні ділянки, що належать засновникам або учасникам виконавця робіт із землеустрою;
замовником робіт із землеустрою є засновник або учасник виконавця робіт із землеустрою.
Скасовується окрема процедура видачі спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок як документів дозвільного характеру. Натомість, запроваджується загальне правило щодо визначення вимог щодо збереження поверхневого (родючого) шару ґрунту у будь-якій документації із землеустрою, проектні рішення якої передбачатимуть його порушення.
Скасовується окрема процедура попереднього погодження матеріалів місця розташування об'єкта, який передбачається розмістити на земельній ділянці, адже вона лише повторює та дублює планувальні рішення щодо просторової композиції та параметрів забудови, котрі визначаються у містобудівній документації.
Зі складу усіх видів землевпорядної документації вилучаються ті складові, що не розробляються інженером-землевпорядником особисто. В той же час, встановлюються деталізовані вимоги щодо змісту текстової та графічної частин будь-якої документації із землеустрою.
З метою уникнення зловживань при «постачанні межових знаків встановленого зразка», які мали місце у 2010 році, встановлюється загальне правило, за яким спосіб закріплення меж між земельними ділянками під час здійснення землеустрою має визначатися за згодою власників цих земельних ділянок, а витрати на встановлення суміжних меж несуть власники земельних ділянок у рівних частинах, якщо інше не встановлено угодою між ними. Межовими знаками (спорудами) визнаються будь-які природні та штучні споруди і рубежі (річки, струмки, канали, лісосмуги, рослинні смуги, дерева, стежки, рівчаки, канали, стіни, паркани, огорожі, шляхові споруди, бетонні або металеві стовпи, плити, моноліти, камені, буї, інші споруди і рубежі), що збігаються із межею земельної ділянки або спеціально встановлюються на ній.
Забезпечується відхід від «паперової» технології складання документації із землеустрою та технічної документації з оцінки земель. Передбачено, що документація із землеустрою та технічна документація із оцінки земель має розроблятися виключно у електронному вигляді та засвідчуватися електронним цифровим підписом розробника.
Запроваджуються правові гарантії повної відкритості та доступності документації із землеустрою, публічності її розгляду, в тому числі гранично спрощується доступ громадян, органів влади, розробників документації із землеустрою до Державного фонду документації із землеустрою та оцінки земель, при безумовному додержанні законодавства про захист персональних даних.
Розробники документації із землеустрою гарантується право отримувати необхідні документи для проведення землеустрою, які знаходяться у замовника або і у третіх осіб, можливість користуватися відомостями державних, галузевих та відомчих кадастрів (реєстрів), право безперешкодного доступу до об’єктів землеустрою тощо.
На заміну державного нагляду у землеустрою та топографо-геодезичній діяльності, який нічим не гарантує реального відшкодування збитків постраждалим від неякісного виконання робіт особам, запроваджується обов'язкове страхування відповідальності виконавців робіт перед замовниками та третіми особами за наслідки необережності, недогляду і професійних помилок, допущених при складання документації із землеустрою або виконанні топографо-геодезичних робіт. Страховим випадком слід вважати пред'явлення виконавцю робіт замовником або третіми особами обґрунтованих претензій по відшкодуванню шкоди заподіяної внаслідок складання документації із землеустрою або виконання топографо-геодезичних робіт. У разі настання страхового випадку, страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком. Страхове відшкодування здійснюватиметься страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) третьої особи.
Лібералізуються вимоги до професійної підготовка та кадрового забезпечення у сфері землеустрою шляхом розширення ролі саморегулівних організацій у питаннях професійної атестації та управління ризиками професійної діяльності (в тому числі ширше представництво у кваліфікаційній комісії та здійснення колективного страхування відповідальності своїх членів). Скасовується сертифікація виконавців топографо-геодезичних робіт при збереженні вимог щодо наявності спеціальної освіти та запровадженні страхування професійної відповідальності.
Конкретизуються підстави для позбавлення сертифікованого інженера-землевпорядника кваліфікаційного сертифіката, при чому підставою має бути факт завдання збитків, а не порушення формальних вимог.
Знімається обмеження щодо виключного фінансування деяких робіт із землеустрою або оцінки земель за рахунок Державного або місцевих бюджетів. Також скасовується законодавче регулювання вартості робіт із землеустрою.
Для удосконалення законодавства про оцінку земель:
- економічна оцінка земель виключається зі складу землеоціночних робіт як застарілий та архаїчний вид оцінки радянського періоду, що проводився в Україні у останнє ще у 1988 році і взагалі не застосовується у розвинених країнах із ринковою економікою;
- уточняється склад суб'єктів оціночної діяльності у сфері оцінки земель з метою ліквідації законодавчої колізії щодо реєстрації виконавців землеоціночних робіт у реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників, що була помилково запроваджена у 2015 році;
- надається статус публічної інформації технічній документації з бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітам про експертну грошову оцінку земельних ділянок державної та комунальної власності, а також у разі оцінки земельних ділянок для цілей оподаткування, нарахування і сплати інших обов’язкових платежів;
- запроваджується моніторинг ринку земель на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно із опублікуванням його результатів.
Також, з метою підняття престижу професії працівників землевпорядної галузі та надання можливості оцінки найвищих професійних здібностей інженерів-землевпорядників та їх особливих заслуг перед державою, пропонується внести змін до Закону України «Про державні нагороди України», запровадивши почесного звання галузі землеустрою – «Заслужений землевпорядник України».
Асоціація міст України підтримує цей законопроект та вважає, що його прийняття дозволить уніфікувати і спростити процедуру складання документації із землеустрою та оцінки земель, що пришвидшить в громадах залучення інвестицій, розвиток малого та середнього бізнесу.Також, це зробить простішими дублюючі процедури і допоможе радикально знизити корупційні ризики у земельних відносинах.
Галузь:
