25 березня Кабмін затвердив постанову №247 «Про особливості надання житлових субсидій» (читати більше). Але всупереч Регламенту Кабміну, проєкт постанови не надсилався до Асоціації міст України на погодження. АМУ проаналізувала опубліковану редакцію постанови та вбачає в ній ряд юридичних колізій, які заважатимуть її застосовуванню органами місцевого самоврядування.

Пунктом 1 постанови №247 заборонено на період карантину припиняти надання житлових субсидій у випадках, передбачених Положенням про порядок призначення житлових субсидій, крім обставин, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок) або у разі смерті одинокої особи. Така редакція співпадає з підставою припинення надання субсидії, визначеною абзацом другим пункту 120 Положення (у разі, коли виникли обставини, що унеможливлюють надання житлової субсидії, зокрема у разі переїзду домогосподарства в інше житлове приміщення (будинок), іншу місцевість, у разі смерті одинокої особи). Фактично, в постанові № 247 наявне чітке посилання на норму Положення. В той же час, абзацом третім пункту 120 Положення визначена можливість припинення надання житлової субсидії у разі звернення громадянина про припинення її надання (наприклад з метою отримання пільги на оплату житлово-комунальних послуг). Проте з редакції постанови №247 випливає, що орган соцзахисту не може припинити надання субсидії, навіть якщо цього хоче сам громадянин.
АМУ вважає, що це може призвести або до порушення законодавства органами влади, або до судових позовів.

Також пунктом 119 Положення визначено інші підстави припинення надання житлових субсидій:

На думку АМУ, метою прийняття постанови № 247 є захист добросовісних отримувачів житлових субсидій. Постанова № 247 не звільняє громадян від їх обов’язків, визначених Порядком.

 

Пунктом 2 постанови №247 визначається, що розгляд питань про призначення житлової субсидії на наступний період усім домогосподарствам, які отримували житлову субсидію в опалювальному періоді 2019-2020 років, здійснюється без заяв громадян, не застосовуючи вимоги пункту 78 Положення. Порядком також визначено перелік категорій громадян, яким призначається житлова субсидія виключно за рішенням Комісії. Зокрема, це категорії громадян, визначені пунктом 78 Положення (внутрішньо переміщені особи, орендарі тощо). В той же час, відповідно до пункту 77 Положення, рішення комісії про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії приймається на підставі акта обстеження матеріально-побутових умов домогосподарства (далі – акт обстеження). Навіть без відповідної заяви, деяким категоріям громадян, зокрема визначених пунктом 78 Положення, Комісія не зможе призначити житлову субсидію без акта обстеження. Порядок складання акту обстеження передбачає обстеження житлових умов державними соціальними інспекторами, що є неможливим під час карантину. Тобто Комісія все одно не призначить субсидію громадянам, визначеним пунктом 78 Положення через неможливість складення акту обстеження.

 

Пунктом 3 постанови №247 визначається, що житлова субсидія громадянам, які були звільнені з роботи в період карантину відповідно до статті 40 КЗпП і зареєструвалися в службі зайнятості як безробітні, призначається на підставі заяв про призначення житлових субсидій та інформації центрів зайнятості щодо їх перебування на обліку. При цьому, для розрахунку житлової субсидії враховується розмір призначеної допомоги по безробіттю без урахування сум отриманої заробітної плати.

По-перше, відповідно до Порядку житлова субсидія призначається на підставі не менше двох документів: заяви та декларації. На думку АМУ, органи соцзахисту не можуть призначити житлову субсидію на підставі лише однієї заяви.

По-друге, в пункті 35 Порядку встановлений період, за який враховуються доходи при розрахунку житлової субсидії: III і IV квартали попереднього календарного року, I і II квартали поточного календарного року чи два квартали, що передують місяцю, який передує місяцю звернення. Проте, в постанові № \247 не зазначається, за який період потрібно враховувати допомогу по безробіттю, враховуючи те, що особу звільнили під час карантину.