- Частиною четвертою статті 92 Законопроекту пропонується до числа документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України учасника місцевого референдуму, віднести: паспорт громадянина України (в т.ч. паспорт громадянина у формі пластикової ID – картки); тимчасове посвідчення громадянина України (для осіб, недавно прийнятих до громадянства України); паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт.
- У частинах другій і третій статті 93 Законопроекту, частині третій статті 95, частині дев’ятій статті 101, деяких інших його положеннях робиться спроба частково визначити коло питань, які повинні вирішуватися лише через місцевий референдум. Хоча, відповідно до преамбули Законопроекту, він, цілком логічно, має бути присвячений визначенню правових засад та принципів, організації та порядку проведення референдумів в Україні. А питання, що мають вирішуватися через місцеві референдуми, мають визначатися Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», законодавством з питань адміністративно-територіального устрою, про відходи тощо. Натомість у законі про референдуми потрібно визначити перелік питань, що не можуть виноситися на місцевий референдум, наприклад, щодо місцевого бюджету, місцевих податків і зборів, тарифів на житлово-комунальні послуги тощо.
АМУ пропонує з Прикінцевих положень Законопроекту вилучити пункти 3.3, 3.4, 3.5, що стосуються визначення кола питань, які мають вирішуватися через місцеві референдуми.
- Абзацом другим частини третьої статті 108 Законопроекту пропонується, щоб розмір заробітної плати члена комісії з місцевого референдуму, звільненого від виконання виробничих або службових обов’язків за основним місцем роботи, не міг бути нижчим за його середню заробітну плату за основним місцем роботи.
Оскільки звільненими членами такої комісії можуть ставати особи з дуже високими розмірами заробітної плати, виплата яких буде надто обтяжливою для кошторису виборчої комісії, визначеного за затвердженими місцевою радою середніми нормами видатків комісій, експерти АМУ пропонують обмежити також і максимальний розмір заробітної плати звільненого члена комісії. Наприклад, для дільничної комісії він міг би бути встановлений не вищим за посадовий оклад керівника відділу виконавчого комітету відповідної ради, а для територіальної (окружної) комісії – не вищим за посадовий оклад заступника відповідного сільського, селищного, міського голови.
