20 / Лютий, 2018
20 лютого у Хмельницькому регіональному відділенні Асоціації міст України відбувся практикум із застосування законодавства на тему «Новації законодавства у сфері охорони здоров’я. Особливості впровадження медичної реформи. Реформа сільської медицини». Захід організовано в рамках проекту «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні (ПУЛЬС)», який реалізує Асоціація міст України за підтримки USAID.
У практикумі взяли участь представники органів місцевого самоврядування та фахівці-медики.
Модератором засідання виступив головний лікар комунального закладу «Центр ПМСД Хмельницького району» Леонід Коцюба. Він ознайомив учасників із законодавством у сфері охорони здоров’я, відзначив його сильні та слабкі сторони. Так, у Законі «Про екстрену медичну допомогу» не визначено чіткий склад бригад парамедиків, перелік медичних і соціальних гарантій, що гарантує держава, переглядається щороку. Немає чітких правил гри, продовжується практика примусового лікування психічнохворих за рішенням суду, і оплату судових зборів в окремих випадках доводиться оплачувати органам місцевого самоврядування.
Жваве обговорення викликало й питання реформування медицини. Було відзначено, що згідно з базовим законом медичної реформи заборонено закривати та приватизувати медичні заклади. Натомість, потрібно до 1 січня 2019 року створювати комунальні некомерційні підприємства. Закон надає медзакладам додаткові права, передбачає можливість заробляти кошти, формувати на свій розсуд штатний розпис, мати печатку, штампи, вільно укладати договори. Керівники закладів, згідно з цим законом, призначаються на посаду на сесії шляхом укладання контракту на термін від 3 до 5 років. Також закон передбачає створення спостережних рад при закладах охорони здоров’я вторинної і третинної ланки. Втім, є й складнощі, зокрема, з процедурою отримання нових ліцензій.
Модератор наголосив, що із законів виключено пункт про співоплату, тобто за державний кошт буде надаватися первинна, вторинна, третинна, паліативна, екстрена медична допомога та допомога жінкам і дітям. Потенційно проблематичним є те, що Верховна Рада буде щороку приймати поправки і визначати державні гарантії надання медичної допомоги. Що потрапить у ці гарантії, ніхто не може стверджувати точно.
Учасники торкнулися й питання створення Національної служби здоров’я. Для її коректного функціонування необхідно укласти договори з сімейними лікарями щодо обслуговування пацієнтів. Учасники висловили побоювання, що встановлена максимальна межа норми у 2 тис. пацієнтів на одного лікаря є зависокою, і не дасть можливості надавати населенню якісну медичну допомогу. На думку учасників практикуму, необхідно продовжити період укладання договорів, оскільки дуже малоймовірно, що за три квартали 2018 року вдасться охопити договорами все населення.
Наступним питанням обговорення був стан сільської медицини та відповідного президентського закону. Ним передбачено покращення якості і доступності медичних послуг у сільській місцевості, надання пільг і гарантій медичним працівникам тощо. Крім того, з’явиться можливість отримувати додаткові кошти з державного бюджету на медикаменти та обладнання.
Насамкінець було відзначено, що одним із болючих питань для представників місцевого самоврядування є фінансування переходу медичних закладів на комп’ютеризоване ведення діяльності. Висловлено побоювання, що відповідна стаття витрат створить сильне навантаження на місцеві бюджети.
За підсумками практикуму учасники сформували пропозиції для внесення змін до Постанови Кабміну про перелік ліків, для яких передбачена реімбурсація, і звернулися до АМУ з проханням передати їх до Уряду.
