Парламент збільшив видатки на субсидії на 7,6 млрд грн. Таке рішення прийняли  народні депутати.

Як відмічає у коментарі VoxConnector аналітик Асоціації міст України Олег Гарник, на початку року уряд планував витратити на субсидії 47 млрд грн. Саме ця цифра була спершу закладена у держбюджеті. Однак вкластися в цю суму не вдалося.

«Справа в тому, що у 2016 році субсидії не були профінансовані повністю. Після опалюваного сезону 2016-2017 років борги держави перед підприємствами ТКЕ перевищували 20 млрд грн. Як наслідок, у липні парламент вніс зміни до держбюджету та збільшив видатки на субсидії на 14,1 млрд грн – до 61,2 млрд грн.

Але для перекриття уже існуючих боргів цієї суми також не вистачало – потрібно було ще близько 8 млрд грн. Саме цю суму зараз і було виділено. Вона дозволить "закрити" борги за видатками на субсидії за минулий опалювальний сезон. Що ж до сезону 2017-2018, то з його початком борги знову почали накопичуються і кошти на їх погашення з’являться вже у січні 2018-го – після прийняття бюджету на наступний рік. Наразі у бюджету немає можливості профінансувати ці видатки.

Зважаючи на те, що лише у цьому році на видатки на субсидії знадобилося майже 69 млрд грн, запланованих на наступний рік 55 млрд грн очевидно не вистачить. Цифру доведеться коригувати протягом року.

В наступному році Кабмін планує ще одну тарифну новацію – передати на рівень місцевих бюджетів функції з фінансування комунальних пільг. Це передбачає проект бюджету на 2018 рік», - стверджує експерт.

За його словами, це вже не перший випадок, коли Мінфін "спускає" на місцеві органи влади повноваження з фінансування пільг. У минулі роки на рівень міст були передані функції з фінансування пільг на проїзд, на телефонний зв’язок.

Зараз у випадку з комунальними пільгами ціна питання – 7 млрд грн. І місцеві бюджети не зможуть впоратися з цим навантаженням.

«Якщо ці повноваження будуть передані на рівень місцевих бюджетів це означає одне – виконання деяких інших програм просто випаде. Логіка проста: для того, щоб профінансувати пільги чимось доведеться пожертвувати. Усі бюджети наповнюються по різному, і є населені пункти, які не можуть профінансувати вже існуючі пільгові зобов’язання», - вважає Олег Гарник.

У першу чергу від додаткового навантаження, за думкою експерта, можуть постраждати бюджети міст районного значення – у них набагато менше фінансового ресурсу на відміну від, наприклад, бюджетів ОТГ, або бюджетів міст обласного значення.