Кабінет Міністрів України схвалив Концепцію розвитку електронного урядування в Україні, яка визначатиме головні цілі, пріоритетні напрямки та заходи розвитку до 2020 року. Відповідне розпорядження Уряд прийняв на засіданні 20 вересня 2017 року.

Важливо відзначити, що за останні два роки Україна піднялась на 25 позицій у світовому рейтингу е-урядування, на 45 позицій та на 30 позицій – у рейтингах відкритих даних. Подальший стрімкий розвиток можливий лише за умови застосування революційних підходів та найбільш перспективних технологій, що, власне, передбачено проектом Концепції. Скажімо, застосування технології блокчейн, яка дійсно може якісно оптимізувати безліч процесів. У вересні 2017 року на технологію блойкчейн уже переведено державну Систему електронних торгів арештованим майном СЕТАМ. До кінця року планується перевести на блокчейнРеєстр майнових прав та Державний земельний кадастр України.

Згідно з документом Державному агентству з питань електронного урядування доручено реалізувати заходи за трьома ключовими напрямами:

До кінця 2018 року планується запровадити он-лайн загалом 100 найбільш важливих послуг для громадян та бізнесу. Станом на вересень 2017 року доступно вже понад 30 загальнодержавних е-послуг. Ключовими завданнями є реалізація єдиного порталу для надання всіх електронних послуг з одного ресурсу, а також запровадження електронних договорів та популяризація всіх сервісів.

Відсутність надійної та доступної електронної ідентифікації залишається бар’єром для розвитку електронних послуг та інших форм електронної взаємодії. Тож до кінця 2017 року планується запровадження MobileID, що дозволить зробити електронну ідентифікацію більш масовою та популярною серед громадян. Ключовим завданням залишається наповнення єдиного демографічного реєстру та видача ID-карток із ЕЦП, а також запровадження електронних довірчих послуг. Відповідний законопроект, визначений Урядом як пріоритетний, є у Верховній Раді.

У відповідь на значний попит суспільства на відкриті державні дані, розвиток цього напрямку залишається актуальним та пріоритетним. Уже реалізовано такі заходи, як відкриття даних про бенефіціарівкомпаній, що діють в Україні. Діє єдиний державний веб-портал data.gov.ua, де наразі міститься 21 369 наборів даних та 1 823 розпорядників інформації. Планується розвивати загальнодоступні соціальні, громадські, медійні та комерційні проекти на базі відкритих даних, а також продовжувати заохочувати громадян і бізнес до участі в процесі формування політики та прийняття управлінських рішень. Для цього сьогодні в Україні доступні такі сервіси, як електронна петиція, громадський бюджет, обговорення проектів актів, що дають можливість громадянам безпосередньо впливати на рішення.  

Реалізація електронної взаємодії реєстрів залишається пріоритетним завданням. Розпочато запровадження кращого у світі рішення – естонської системи X-Road, яку попередньо Агентство з питань електронного урядування пілотувало з багатьма міністерствами. У вересні система підлягає експертизі з безпеки, і до кінця року планується її впровадження.

Станом на вересень 2017 року всі центральні органи виконавчої влади та обласні держадміністрації на 80% листуються в електронній формі. У серпні 2017 року Уряд ухвалив зміни до Регламенту, що дозволяє запустити погодження проектів НПА в е-формі. Важливим завданням залишається створення електронного архіву та розвиток внутрішніх систем документообігу.

Уряд затвердив склад Міжгалузевої ради з питань розвитку електронного урядування, до складу якої увійшли представники всіх міністерств не нижче заступника міністра. Цей орган має забезпечити єдину координацію реалізації Концепції, політичну волю та взаємне узгодження всіх завдань. Також планується впровадження міжнародного досвіду роботи з державними актами за принципом Digital by Default – усі акти КМУ підлягатимуть додатковій цифровій експертизі, що передбачає цифровий спосіб реалізації описаного процесу як пріоритетний.

 

 

Джерело: Урядовий портал