17 березня в офіційній парламентській газеті «Голос України» опубліковано Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)». Отож цей закон вже діє, так як у прикінцевих положеннях зазначено, що набирає він чинності з дня, наступного за днем його опублікування.
Як відомо, закон більш чітко визначає статус старости шляхом визначення просторових меж його діяльності, кола повноважень, підстав та порядку дострокового припинення повноважень, гарантій діяльності тощо.
Виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України Юрій Стефанчук наголосив, що староста – нова посадова особа місцевого самоврядування з обов’язками та повноваженнями.
«Реформи тривають, дедалі більше об’єднаних громад з’являється на карті і одним з питань, що турбує пересічних жителів населених пунктів Прикарпаття є те, хто ж буде представляти та відстоювати їхні інтереси в адміністративному центрі, оскільки, мовляв, голова і депутати засідатимуть там, а село, селище залишиться без сільради. – зазначив Юрій Стефанчук. – Насправді все виглядає інакше. Після виборів голови та депутатів в об’єднану територіальну громаду кожне село, селище має обрати собі старосту. Закон «Про добровільне об’єднання територіальних громад», який було прийнято у 2015 році, дає цю можливість. Практика впровадження інституцій старости на місцях показала низку прогалин, втілення в життя реформ диктує правила законодавцю. 9 лютого 2017 року Верховна Рада України прийняла у другому читанні новий Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо статусу старости села, селища)» і 9 березня його підписав Президент України. Новий закон передбачає чіткий перелік повноважень старости задля того, щоб інтереси всіх жителів сіл, селищ, міст в об’єднаних територіальних громадах були належним чином представлені, а потреби – задоволені. Староста – виборча посадова особа місцевого самоврядування, яку обирають на 5 років, він належить до виконавчого комітету, де і представляє інтереси жителів. Повноваження старости умовно можна розділити на два рівні: визначені державою відповідно до чинного законодавства і надані радою громади, що визначені у статуті об’єднаної громади та у затвердженому місцевою радою положенні про старосту».
Також Юрій Стефанчук звернув увагу, що введено нове поняття – старостинські округи. Старостинський округ – частина території об’єднаної територіальної громади, на якій розташовані один або декілька населених пунктів, де обирають старосту, крім адміністративного центру ОТГ. Крім цього, експерт зазначив, що громадський контроль посилюється за діяльністю старости, оскільки зобов’язує його не рідше одного разу на рік звітувати перед громадою на відкритій зустрічі. А в разі невиконання обов’язків старосту з народної ініціативи може бути відкликано із посади у визначеному законом порядку.
«Цей закон передовсім потрібний людям, оскільки головна ідея децентралізації полягає в максимальному наближенні до людей різного рівня послуг, а староста – це комунікатор між владою ОТГ та жителями населених пунктів», - вважає Юрій Стефанчук.
