Верховна Рада України 20 грудня 2016 року ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2017 році». Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань податкової та митної політики. (Проект Закону зареєстровано за №5132).

Основні зміни, що впливають на рівень надходжень до місцевих бюджетів, стосуються ставок окремих місцевих податків та зборів та акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі палива. В тому числі, у зв’язку із підвищенням розміру мінімальної заробітної плати, що передбачено Законом України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», з метою запобігання надмірного навантаження на платників податків та недопущення заборгованості по платежах місцевого бюджету зменшено ставки по окремих місцевих податках та зборах. Так:

- максимальний граничний розмір ставки податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки зменшено з 3% до 1,5 % (підпункт 266.5.1. пункту 266.5. статті 266);

- граничний розмір середньоринкової вартості об’єкту оподаткування транспортним податком зменшено з 750 до 375 розмірів мінімальної заробітної плати (підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267);

- максимальний граничний розміри ставки збору за паркування транспортних засобів зменшено з 0,15 % до 0,075 % та виключене мінімальне граничне значення ставки 0,03% (підпункт 268¹.3.1 пункту 268¹.3 статті 268¹);

- ставки єдиного податку для платників першої групи встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру прожиткового мінімуму замість мінімальної заробітної плати (пункт 293.1статті 293, підпункт 1 пункту 293.2 статті 293);

- збільшено розмір ставок єдиного податку для платників четвертої групи (пункт 293.9. статті 293):

для ріллі, сіножатей і пасовищ (крім ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях, а також сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту) з 0,81 до 0,95 (підпункт 293.9.1);

для ріллі, сіножатей і пасовищ, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях з 0,49 до 0,57 (підпункт 293.9.2.),

для багаторічних насаджень (крім багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях)  з  0,49 до 0,57 (підпункт 293.9.3.),

для багаторічних насаджень, розташованих у гірських зонах та на поліських територіях з 0,16 до 0,19 (підпункт 293.9.4.),

для сільськогосподарських угідь, що перебувають в умовах закритого ґрунту з 5,4 до 6,33 (підпункт  293.9.6.);

- введено мінімальний граничний розмір ставки земельного податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі 0,3 % від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274);

- також введено мінімальний граничний розмір ставки земельного податку за земельні ділянки сільськогосподарських угідь, розташовані за межами населених пунктів, нормативну грошову оцінку яких не проведено, у розмірі 0,3 % від їх нормативної грошової оцінки по Автономній Республіці Крим або по області (пункт 277.1 статті 277);

- виключені із категорії юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку національні та державні дендрологічні парки (підпункт 282.1.4 пункту 282.1 статті 282);

- встановлена максимальна гранична річна сума орендної плати за землі для пасовищ у населених пунктах, яким надано статус гірських, у розмірі , що не перевищує розміру земельного податку по цій категорії земель (підпункт 288.5.4 пункту 288.5 статті 288);

- встановлений індекс споживчих цін за 2016 рік, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, застосовується із значенням:

     для сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) – 100 %;

     для земель несільськогосподарського призначення - 106 % (підрозділ 6 пункт 7 розділу XX);

- встановити, що індекс споживчих цін за 2015 рік, що використовується для визначення величини коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ і багаторічних насаджень) та/або земель водного фонду (внутрішніх водойм, озер, ставків, водосховищ) для цілей оподаткування єдиним податком четвертої групи, застосовується із значенням 100 % (пункт 5 підрозділу 8 розділу XX).

Оскільки ці зміни безпосередньо вимагають від органів місцевого самоврядування внесення відповідних змін до прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та зборів, прикінцевими та перехідними положеннями до цього Закону передбачені норми, які дозволяють легітимізувати стягнення цих податків та зборів по ставках у розмірах, встановлених цим Законом, вже з початку 2017 року. Так, з 1 січня 2017 року до прийняття відповідним органом місцевого самоврядування рішення про встановлення ставок місцевих податків і зборів на 2017 рік відповідно до цього Закону, ставка єдиного податку для платників першої групи, податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, та збору за місця для паркування транспортних засобів застосовується з коефіцієнтом 0,5.

Крім того, до прийнятих в 2017 році рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів, які прийняті на виконання цього Закону не застосовуються вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності». Це дає можливість органам місцевого самоврядування оперативно внести зміни до відповідних рішень.

Разом з тим, зазначеним Законом скасовано акцизний податок з роздрібного продажу нафтопродуктів (виключено друге речення підпункту 215.3.10 Податкового кодексу України). Водночас, з метою компенсації таких втрат місцевих бюджетів, Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо удосконалення складання та виконання бюджетів» (законопроект №5131) передбачено, що 13,44 відсотка акцизного податку з виробленого в Україні пального та 13,44 відсотка акцизного податку з ввезеного на митну територію України пального, але не менше обсягу нарахувань у 2016 році акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі пального, зараховуватиметься до бюджетів місцевого самоврядування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету. Механізм розподілу та порядок зарахування коштів між бюджетами місцевого самоврядування на даний час ще відсутній (розділі VI пункт 43 Бюджетного кодексу України).

Щодо Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні»

Верховна Рада України 21 грудня 2016 року ухвалила Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні». Закон прийнято з урахуванням пропозицій Комітету з питань податкової та митної політики. (Проект Закону зареєстровано за №5368).

Над цим Законом Уряд працював на протязі другого півріччя спільно з громадськістю. Публічне обговорення змін до Податкового кодексу України, запропонованих Міністерством фінансів України, відбувалось починаючи з серпня 2016 року. Експерти Асоціації міст ввійшли до робочої групи з опрацювання запропонованих змін. Зауваження, які були висловлені Асоціацією щодо кола платників земельного податку в частині виключення з їх числа землекористувачів; стягнення з місцевих бюджетів пені за несвоєчасне повернення платникам помилково або надмірно сплачених податків; введення оподаткування індивідуальної діяльності фізичних осіб без державної реєстрації підприємцем та інші були враховані на етапі опрацювання робочого варіанту закону. Зміни, які врегульовують питання мінімальної орендної плати, які відстоювалися протягом останніх двох років Асоціацією міст також знайшли своє відображення у зазначеному Законі. Так:

• розширено перелік об’єктів, які не є об’єктами оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за умов визначеними цим Кодексом, додано 3 нових категорії об’єктів нежитлової нерухомості, в тому числі державних та комунальних дитячих санаторно-курортних закладів та закладів оздоровлення та відпочинку дітей, державних та комунальних центрів олімпійської підготовки, шкіл вищої спортивної майстерності, центрів з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів, дитячо-юнацьких спортивних шкіл, що є неприбутковими, баз олімпійської та паралімпійської підготовки та інші, а також 1 категорія - житлової нерухомості, яка належать багатодітним або прийомним сім’ям, у яких виховується п’ять  та більше дітей (підпункт 266.2.2 пункту 266.2 статті 266);
• уточнено процедуру із застосування пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб (пункт 281.4 статті 281);
• доповнено перелік юридичних осіб, які звільняються від сплати земельного податку, за умов визначеними цим Кодексом: державні та комунальні дитячі санаторно-курортні заклади та заклади оздоровлення і відпочинку, а також дитячі санаторно-курортні та оздоровчі заклади України, які знаходяться на балансі підприємств, установ та організацій, які є неприбутковими, державні та комунальні центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, центри фізичного здоров’я населення, центром з розвитку фізичної культури і спорту інвалідів,  дитячо-юнацькі спортивні школи, а також центри олімпійської підготовки, школи вищої спортивної майстерності, дитячо-юнацькі спортивні школи і спортивні споруди всеукраїнських фізкультурно-спортивних товариств, їх місцевих осередків та відокремлених підрозділів, що є неприбутковими (підпункти 282.1.5, 282.1.6 пункту 282.1 статті 282);
• внесені уточнення до порядку обчислення (нарахування) земельного податку фізичним особам та їх обліку (пункт 286.5 статті 286, пункт 287.2 статті 287);
• визначено, що договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (абзац четвертий пункту 288.1 статті 288);
• встановлено, що річний розмір орендної плати не може бути меншим розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (підпункт 288.5.1 пункту 288.5 статті 288);
• визначено, що річний розмір орендної плати для баз олімпійської, паралімпійської та дефлімпійської підготовки, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України, не може перевищувати 0,1 відсотка нормативної грошової оцінки (підпункт 288.5.4 пункту 288.5 статті 288);
• встановлено обмеження максимального значення коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки земель у розмірі 115, у разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків (абзац четвертий пункту 289.2 статті 289).

Оскільки деякі із змін, зокрема встановлення річного розміру орендної плати безпосередньо вимагають від органів місцевого самоврядування внесення відповідних змін до прийнятих рішень про встановлення місцевих податків та зборів, прикінцевими та перехідними положеннями до цього Закону встановлено, що у 2017 році в частині плати за землю вимоги підпункту 4.1.9 пункту 4.1 та пункту 4.5 статті 4, підпункту 12.3.4 пункту 12.3, підпункту 12.4.3 пункту 12.4 та пункту 12.5 статті 12 Податкового кодексу України та Закону України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» не поширюються на рішення органів місцевого самоврядування, які прийняті на виконання цього Закону.

Підготовлено Центром аналізу та розробки законодавства

Асоціації міст України