10 / Червень, 2021
Під час онлайн-наради Міністерства розвитку громад та територій України, яка відбулася 2 червня, проходило обговорення методики оцінювання спроможності громад.
До наради долучилися представники Міністерства фінансів України та представники профільних асоціацій.
Позицію Асоціації міст України на заході представляла аналітик у сфері місцевих фінансів Тетяна Палійчук.
На заході Мінрегіон представив розроблену методику оцінки рівня спроможності територіальних громад. Водночас АМУ висловила ряд пропозицій та зауважень до запропонованої методики і на запит Міністерства спрямувала пропозиції щодо її доопрацювання.
Зокрема, Асоціація міст України звернула увагу на те, що:
1) методика не містить цільового призначення оцінювання (подальшого практичного використання), тобто невизначеним є те, яке управлінське рішення може бути прийняте на основі визначених показників.
До прикладу, розрахунок видатків на культуру, фізкультуру і спорт з розрахунку 1 жителя і частки видатків громади за рахунок трансфертів з державного бюджету – це підстава для збільшення/зменшення обсягів субвенції та дотації місцевому бюджету на відповідні сфери? Яке призначення визначення так званого інтегрального показника і формування рейтингової таблиці спроможності громади? В цьому контексті також потребує уточнення цільова аудиторія (реципієнти) отриманих результатів оцінювання спроможності територіальних громад. Це жителі населених пунктів, органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, народні депутати чи експертне середовище?;
2) кожен запропонований авторами методики показник немає належного обґрунтування доцільності його застосування, а також відсутнє пояснення критеріїв оцінювання (шкала) та пояснення значення відповідних критеріїв, на якій підставі визначено рівні значення показників – середній, високий, низький. Тому виникають питання: чи ґрунтується оцінювання рівня спроможності на основі галузевих стандартів і бюджетних нормативів в описовому та вартісному вигляді за кожним з делегованих повноважень? Чи є в основі систематизовані соціальні стандарти та нормативи?;
3) методика не містить обґрунтування «прогресивності» (умовно позитивності) чи «регресивності» (умовно негативності) показників, ваги кожного показника при розрахунку інтегрального показника. Наприклад цілком необґрунтовано, чому доходи загального фонду з розрахунку на 1 жителя – це так званий прогресивний показник, а співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади – регресивний показник;
4) методика обмежується використанням окремих фінансових показників і не містить показників демографічної та соціальної статистики (наприклад, охоплення дітей закладами дошкільної освіти, кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення), стану житлового фонду, стану соціально-економічної інфраструктури громад тощо);
5) показники лише доходів або видатків місцевих бюджетів не можуть бути оцінкою фінансової спроможності. На думку АМУ, фінансову спроможність можна оцінювати через забезпечення реальних потреб територіальної громади наявним фінансовим ресурсом.
1) методика не містить цільового призначення оцінювання (подальшого практичного використання), тобто невизначеним є те, яке управлінське рішення може бути прийняте на основі визначених показників.
До прикладу, розрахунок видатків на культуру, фізкультуру і спорт з розрахунку 1 жителя і частки видатків громади за рахунок трансфертів з державного бюджету – це підстава для збільшення/зменшення обсягів субвенції та дотації місцевому бюджету на відповідні сфери? Яке призначення визначення так званого інтегрального показника і формування рейтингової таблиці спроможності громади? В цьому контексті також потребує уточнення цільова аудиторія (реципієнти) отриманих результатів оцінювання спроможності територіальних громад. Це жителі населених пунктів, органи місцевого самоврядування, центральні органи виконавчої влади, народні депутати чи експертне середовище?;
2) кожен запропонований авторами методики показник немає належного обґрунтування доцільності його застосування, а також відсутнє пояснення критеріїв оцінювання (шкала) та пояснення значення відповідних критеріїв, на якій підставі визначено рівні значення показників – середній, високий, низький. Тому виникають питання: чи ґрунтується оцінювання рівня спроможності на основі галузевих стандартів і бюджетних нормативів в описовому та вартісному вигляді за кожним з делегованих повноважень? Чи є в основі систематизовані соціальні стандарти та нормативи?;
3) методика не містить обґрунтування «прогресивності» (умовно позитивності) чи «регресивності» (умовно негативності) показників, ваги кожного показника при розрахунку інтегрального показника. Наприклад цілком необґрунтовано, чому доходи загального фонду з розрахунку на 1 жителя – це так званий прогресивний показник, а співвідношення видатків на утримання апарату управління із фінансовими ресурсами громади – регресивний показник;
4) методика обмежується використанням окремих фінансових показників і не містить показників демографічної та соціальної статистики (наприклад, охоплення дітей закладами дошкільної освіти, кількість лікарняних ліжок на 10 тис. населення), стану житлового фонду, стану соціально-економічної інфраструктури громад тощо);
5) показники лише доходів або видатків місцевих бюджетів не можуть бути оцінкою фінансової спроможності. На думку АМУ, фінансову спроможність можна оцінювати через забезпечення реальних потреб територіальної громади наявним фінансовим ресурсом.
Аналітичний центр АМУ
Галузь:
