У інтерв'ю засобам масової інформації Міністр соціальної політики України Марина Лазебна заявила, що міністерство планує монетизувати пільги на проїзд для українців. Експерт Асоціації міст України з питань соціального захисту Назар Миколюк в ефірі Українського радіо пояснив окремі законодавчі нюанси монетизації.

 

3 2016 року питання фінансування пільгового проїзду  держава переклала на органи місцевого самоврядування, каже Назар Миколюк:  «На нашу думку, сталися речі, які є незаконними. Тобто пільги надаються за принципами екстериторіальності – людина може приїхати в будь-яку громаду і користуватися пільгами, які фінансуються з місцевого самоврядування. На сьогодні 75% бюджетів є дотаційними – не мають достатніх коштів, відповідно і забезпечити пільговий проїзд вони теж не можуть. Це питання ми активно підіймали перед Кабінетом Міністрів України і було вирішено шукати шляхи вирішення цих проблем. Одна з них, на думку Мінсоцполітики, це – монетизація проїзду».

 

У 2020-му році було кілька варіантів цього законопроєкту, але, зауважує експерт, є два вирішення проблеми: «Перший – держава повертає фінансування в державний бюджет, другий – держава надає право місцевим органам самоврядування вирішувати порядок, обсяг і об’єм надання цих пільг».

 

З 2018-го року, зазначає Миколюк, передбачена можливість надання пільг у частині проїзду у грошовій формі. «Відповідно, Кабмін має розробити порядок їх надання. У нас був такий Порядок, але судом він був визнаний нечинним.  Наскільки я знаю, жодна територіальна громада не скористалася правом монетизації цих пільг, бо це дуже дорого для них».  Крім того, додає він, в Україні за законом гарантоване право на пільговий проїзд має близько 2,5 мільйона громадян. «Пільги надаються виключно Законами України, але в 1990-х роках Кабмін прийняв ще дві постанови, які на сьогодні не хочуть скасувати (Урядові постанови № 354 та № 555). Відповідно, органи місцевого самоврядування можуть і не возити безкоштовно пенсіонерів. Але потім довести пенсіонеру, що пільга, яку надав йому Кабмін, незаконна, це важко».

 

На сьогодні, розповідає експерт, пільговики, які мають право на безкоштовний проїзд: чорнобильці, особи з інвалідністю І та ІІ групи, ветерани війни і деякі інші категорії громадян. Однак, лише половина з них користується пільговим проїздом, каже Назар Миколюк:  «Тобто, вони, отримавши гроші, будуть їх використовувати для інших речей. Це – з одного боку і є мета монетизації – громадянин сам вирішує як ними розпорядитися чи проїхати на таксі, чи щось купити. Бо нам відомі випадки, коли окремі громадяни їхали в іншу частину міста, щоб купити дешевше хліб – вони зекономлять 2 гривні, а покататися по місту Києву – вони витратять 16 гривень місцевого бюджету».

 

Також, зауважує він, треба розуміти, що є різні ступені відповідальності. «На сьогодні органи місцевого самоврядування відповідають тільки за внутрішньоміський транспорт і міжміський, який проходить в межах однієї громади. Тут, теоретично, вона може монетизувати і регулювати пільговий проїзд. Якщо ми говоримо про міжміський чи міжобласний транспорт, то тут має бути відповідальність органу вищого рівня, або районна, або обласна рада».  В окреме питання експерт виводить залізничний транспорт. «Відповідно до законодавства про залізничний транспорт, відшкодовувати пільгу має той орган, який встановив цю пільгу. І тому і виникає боротьба з «Укрзалізницею», хто саме має платити державному підприємству «Укрзалізниця»  за перевезення пільговиків.

 

 

Нагадаємо, що у лютому 2021 року АМУ не погодила порядок монетизації пільгового проїзду, розроблений Мінсоцполітики (детальніше)