07 / Листопад, 2019
6 листопада 2019 аналітик АМУ з питань земельних відносин Тетяна Медвецька взяла участь у засіданні Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.
За результатами розгляду питань порядку денного Комітет рекомендував Верховній Раді України:
-
проєкт Закону «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» (№0858 від 29.08.2019, попередня реєстрація №8121) прийняти у другому читанні та в цілому як Закон в редакції Комітету з подальшим техніко-юридичним доопрацюванням;
-
проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» (№0853 від 29.08.2019, попередня реєстрація №3157) прийняти у другому читанні та в цілому як Закон.
Головні новації цих законопроєктів:
Законопроєкт «Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству» №0858
1. Автоматизація відносин між Державним земельним кадастром і Державним реєстром речових прав на нерухоме майно.
Надання державним кадастровим реєстраторам доступу до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та державним реєстраторам речових прав на нерухомість до Державного земельного кадастру (далі база ДЗК). Надання можливості надання витягів з Державного земельного кадастру, з інформацією, наданою безпосередньо з Реєстру речових прав на нерухоме майно. Надання можливості одержати будь-яку інформацію з бази ДЗК в електронній формі.
Такий підхід виключить необхідність звертатись до двох реєстрів органам місцевого самоврядування та іншим власникам земель. Адже на сьогодні відомості про державну реєстрацію земельних ділянок та права на них містяться у двох державних інформаційних системах: базі ДЗК та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
Зараз взаємовідносини між ними проходять у напівавтоматичному режимі через обмін інформацією. Законопроєкт усуває суб’єктивний фактор і встановлює правило, за яким необхідна інформація буде «підтягуватись» сама, без втручання реєстраторів.
Одержання кадастрової інформації в електронній формі спростить процес і скоротить час на її отримання.
2. Переведення в електронний вигляд відомостей Державного земельного кадастру, які існують в паперовій формі.
Законопроєкт зобов’язує до 2020 року оцифрувати усі наявні у Держгеокадастрі відомості про раніше видані державні акти та зареєстровані договори оренди і внести ці відомості до бази ДЗК.
Така норма необхідна громадам та її власникам для зменшення випадків «подвійної реєстрації» прав оренди та власності – значна кількість відомостей про права, що виникали до 2004 року, зараз наявна лише в паперовій формі. І автоматично перевірити через програмні засоби кадастру, чи існує чинний договір оренди на відповідну ділянку, не можливо.
3. Надання можливості власникам земельних ділянок та часток у статутному капіталі підприємств «блокувати» внесення до відповідних реєстрів відомостей про надання в користування земельних ділянок та відчуження корпоративних прав на підставі документів з підробленими підписами шляхом складання нотаріально посвідченого правочину – вимоги, в якій буде міститися заборона оформлення вказаних документів без посвідчення їх нотаріусом.
Законопроєкт надає власнику інструменти боротьби з таким шляхом оформлення відповідної нотаріальної вимоги. Вказані вимоги будуть внесені в якості обтяжень до державних реєстрів, і з цього моменту - без нотаріального посвідчення відповідного правоустановчого документу ніяка реєстраційна дія вчинена не може бути. Це – своєрідне обмеження за ініціативою (за бажанням) власника. В майбутньому така вимога може бути скасована тим же власником чи громадою.
4. Зміна положень Закону України «Про оренду землі» щодо процедури поновлення договорів оренди землі. Скасування необхідності подання заяви про державну припинення договору оренди землі у разі його закінчення.
В системі Державного реєстру речових прав на нерухоме майно тимчасового користування землею діє так званий «заявницький принцип» - жоден запис не включається чи не виключається з Реєстру речових прав без подання відповідної заяви.
Наприклад, якщо договір оренди землі укладений приміром, на 5 років, після закінчення цього строку запис про оренду не виключається з Реєстру, поки не буде внесена заява про державну реєстрацію припинення права оренди. В результаті, орендар після закінчення 5 років вже не має жодного відношення до земельної ділянки, але у Реєстрі прав земельна ділянка продовжує рахуватись за ним.
Законопроєкт пропонує запровадження договорів оренди землі 2-х видів: з «автоматичною» пролонгацією та без пролонгації.
Якщо договір не містить умов автоматичної пролонгації, після закінчення строку оренди відомості про оренду землі автоматично виключаються з Державного реєстру речових прав.
У разі ж, якщо договір містить умову пролонгації, то до закінчення строку оренди кожна із сторін договору зможе подати до Реєстру заяву про припинення договору. Якщо така заява подана, після закінчення строку оренди договір буде автоматично виключений з Реєстру. Якщо заява не подана, він автоматично буде продовжений на цей же строк.
Вказані положення формалізують відносини між сторонами договору оренди землі і зроблять процедуру його поновлення більш зрозумілою і вільною від зловживань.
Такі зміни будуть стосуватись виключно нових договорів оренди.
5. Автоматичне скасування державної реєстрації речових прав у разі прийняття судових рішень щодо скасування державної реєстрації земельної ділянки у базі ДЗК.
Така норма удосконалить зв'язок всіх реєстрів, в тому числі з Реєстром судових рішень.
Асоціація міст України підтримує Законопроєкт №0858 як такий, що передбачає спрощення процедур пролонгації договорів оренди для учасників земельних відносин та удосконалення взаємодії реєстрів.
Законопроєкт «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками» №0853
1. Вирішується проблема документального оформлення передачі водного об’єкта в користування.
Сьогодні у зв’язку з некоректними формулюваннями у Водному кодексі України практика такої оренди складається по-різному. В одних випадках укладається договір оренди водного об’єкта, в інших – земельної ділянки під водним об’єктом, а деколи укладається одночасно 2 договори – оренди водного об’єкта та оренди земельної ділянки під ним. Внаслідок цього, процес розпорядження водними об’єктами в Україні здійснюється дуже складно. У значній кількості випадків оформлення оренди офіційно не відбувається взагалі, а використання здійснюється за тіньовими угодами. Через це громади не до отримують надходження до місцевих бюджетів, гальмується процес та проведення земельних торгів щодо водних об’єктів і їх впорядкування. Це пов’язано, зокрема, з тим, що об’єктом торгів за Земельним кодексом може бути виключно земельна ділянка, а не водний об’єкт.
Для вирішення цих питань, у підготовленій редакції законопроєкт чітко встановлює, що має укладатись один договір оренди земельної ділянки, який передбачатиме одночасно і право оренди і земельної ділянки і розташованого на ній водного об’єкта. Зберігаються існуючі норми про те, що в такому випадку будуть сплачуватись і орендна плата за землю, визначена на земельному аукціоні, і фіксована плата за користування водним об’єктом, що визначається за Методикою визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів №236 від 28.05.2013 року.
2. Врегульовується питання взаємовідносин між орендарем водного об’єкту та особою, яка одержала дозвіл на спеціальне водокористування в межах цього водного об’єкту.
Сьогодні непоодинокими є випадки, коли орендарі водного об’єкта блокують спеціальне водокористування особам, які здійснюють спеціальне водокористування. Законопроєктом на законодавчому рівні закріплюється правило, за яким орендар водного об’єкта не повинен створювати перешкод у спеціальному водокористуванні.
3. Врегульовується питання скидів водокористувачем зворотних вод у орендовані водні об’єкти (такі скиди є необхідними, зокрема, при використанні води для зрошення).
Законопроєктом встановлюються норми, за якими такі скиди допускаються лише в тому випадку, коли при цьому не перевищуються нормативи гранично допустимого скидання забруднюючих речовин.
Асоціація міст України висловила підтримку законопроєкту №0853 та направила до Комітету пропозиції і зауваження:
-
удосконалити механізм оформлення гідротехнічних споруд, переоформлення старих договорів на водні об’єкти (які на сьогодні не відповідають чинному законодавству);
-
приведення законодавства у відповідність щодо оформлення прибережно-захисних смуг;
-
розроблення порядку встановлення меж морських портів і багато іншого, що потребує змін.
Нагадаємо, ця проблематика була опрацьована на Круглому столі Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на тему: «Проблеми передачі в користування земель водного фонду», в якому взяла участь аналітик АМУ. Читати більше
Галузь:
