На розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій перебуває проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 2000 від 15.09.2019 року, Кабінет Міністрів України) (далі ‒ Законопроєкт). За результатами проведеного комплексного аналізу зазначених законодавчих ініціатив у частині, що стосується освіти, пропонуємо:
1. Збільшити обсяг освітньої субвенції на 27,5 млрд грн.
Розмір освітньої субвенції передбачений на рівні 77,5 млрд грн. Дефіцит освітньої субвенції на виплату заробітної плати педагогічним працівникам у 2019 році складає в середньому 10 %. Враховуючи рівень недофінансування поточного року, підвищення заробітної плати педагогічним працівникам (постанова Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» (зростання в середньому на 35%)), обсяг освітньої субвенції на 2020 рік для повного забезпечення повноважень, делегованих державою у галузі освіти, повинен складати не менше 105 млрд гривень. У разі відсутності ресурсу на підвищення заробітної плати в освітній субвенції пропонуємо скасувати постанову Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 або відтермінувати її дію. У такому разі розмір освітньої субвенції має становити 84,4 млрд грн, що врахує зростання мінімальної заробітної плати на 12%, реальний контингент учнів, не допустить виникнення дефіциту.
2. Збільшити розмір додаткової дотації на здійснення переданих з державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’я на 12,1 млрд грн.
Така дотація передбачена у розмірі 7,9 млрд грн, у той же час у 2018 року він становив 16,5 млрд гривень. У 2020 році розмір цієї дотації з метою належного забезпечення переданих із державного бюджету видатків на утримання закладів освіти та охорони здоров’ямає складати не менше 20 млрд гривень.
Пропонуємо запровадити прозорий формульний розподіл такої дотації між бюджетами місцевого самоврядування. Адже діючий механізм розподілу є необ’єктивним та корупційновразливим. На сьогодні левова частка цієї дотації перерозподіляється на користь обласних та районних бюджетів ‒ відповідно 45% та 33,2%. Тобто, найбільша частка дотації залишилася в розпорядженні обласних бюджетів, у той час як питома вага видатків на освіту й охорону здоров’я загального фонду обласних бюджетів у структурі загального обсягу асигнувань усіх місцевих бюджетів за відповідними галузями складає лише 11%.
3. Передбачити додаткову субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам в розмірі 14,6 млрд грн на підвищення заробітної плати педагогічним працівникам дошкільної, позашкільної, професійно-технічної освіти на виконання постанов Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 року № 822 «Про оплату праці педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників закладів і установ освіти і науки» та від 10.07.2019 року № 695 «Про внесення зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 року № 22», а також підвищення заробітної плати тренерів-викладачів дитячо-юнацьких спортивних шкіл на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 р. № 755 «Деякі питання оплати праці працівників дитячо-юнацьких спортивних шкіл».
У разі відсутності такого компенсаторного ресурсу пропонуємо скасувати такі постанови або відтермінувати їх дію.
Зважаючи на вище зазначене, Асоціація міст України звернулась до Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій із проханням підтримати проєкт Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. № 2000 від 15.09.2019 року) з урахуванням наданих зауважень та пропозицій.
Також на розгляді у Комітеті Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій перебуває проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр.№ 2144 від 16.09.2019 року, Кабінет Міністрів України) (далі ‒ Законопроєкт). За результатами проведеного комплексного аналізу зазначених законодавчих ініціатив у частині, що стосується освіти, надаємо зауваження та пропозиції.
Щодо перекладання на місцеві бюджети видатків на підвищення кваліфікації педагогічних працівників
Підпунктом «ґ1» пункту 2 частини першої статті 89 Законопроєкту пропонується до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, включити видатки на післядипломну освіту (на оплату послуг з підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів на умовах регіонального замовлення). Відповідно до частини четвертої статті 59 Закону України «Про освіту» підвищення кваліфікації є необхідною умовою атестації педагогічного працівника та враховується під час обрання за конкурсом на посаду науково-педагогічного працівника. Згідно з частиною шостою статті 59 Закону України «Про освіту» Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників затверджується Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми закону було прийнято постанову Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 800 «Деякі питання підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників», якою затверджено Порядок підвищення кваліфікації педагогічних і науково-педагогічних працівників (далі ‒ Порядок). Згідно з 14 пунктом Порядку кожен педагогічний і науково-педагогічний працівник закладу загальної середньої та фахової передвищої освіти зобов’язаний щороку підвищувати кваліфікацію з урахуванням особливостей, а педагогічні працівники закладів дошкільної, позашкільної, професійної (професійно-технічної) освіти підвищують свою кваліфікацію не рідше одного разу на п’ять років. За нашими підрахунками, запропонована Законопроєктом норма призведе до додаткових видатків з місцевих бюджетів в обсязі 1,4 млрд грн, а в окремих випадках до неспроможності бюджетів забезпечити підвищення кваліфікації, а це є загрозою для забезпечення якісної освіти її здобувачів.
Окрім того, звертаємо увагу, що до Законопроєкту не надані належні фінансово-економічні розрахунки та пропозиції щодо джерел покриття втрат доходів місцевих бюджетів, що суперечить частині третій статті 142 Конституції України, згідно з якою «витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою».
Пропонуємо видатки на післядипломну освіту (підвищення кваліфікації вчителів) здійснювати за рахунок освітньої субвенції. Разом з цим переглянути обсяги освітньої субвенції, збільшивши її додатково на 1,4 млрд гривень.
Щодо джерел фінансування закладів професійної (професійно-технічної) освіти
Підпунктом «е» пункту 2 частини першої статті 89 Законопроєкту пропонується до видатків, що здійснюються з бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, включити видатки на професійну (професійно-технічну) освіту з бюджетів міст обласного значення ‒ обласних центрів та бюджетів об’єднаних територіальних громад, у складі яких є місто обласного значення ‒ обласний центр (на оплату послуг з підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти державної та/або комунальної власності, які розташовані на території зазначених міст). Оскільки заклади професійної (професійно-технічної) освіти не передаються до комунальної власності міст, а Кабінет Міністрів України забезпечує поступову передачу закладів виключно у спільну власність територіальних громад, констатуємо порушення прав міст-обласних центрів на управління закладами професійної (професійно-технічної) освіти.
Звертаємо увагу на розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2019 року № 419-р «Про схвалення Концепції реалізації державної політики у сфері професійної (професійно-технічної) освіти «Сучасна професійна (професійно-технічна) освіта» на період до 2027 року». Актом передбачається зміна механізмів фінансування професійної (професійно-технічної) освіти та здійснення поетапного переходу до її фінансування виключно з обласних бюджетів.
Зважаючи на вище зазначене, пропонуємо підпункт «е» пункту 2 частини першої статті 89 Законопроєкту виключити, а підпункт «б» пункту 2 частини першої статті 90 Законопроєкту викласти у такій редакції:
«б) професійну (професійно-технічну) освіту (на оплату послуг з підготовки кадрів на умовах регіонального замовлення у закладах професійної (професійно-технічної) освіти та інших закладах освіти державної та/або комунальної власності);».
Щодо особливих умов фінансування закладів освіти, що приводять статутні документи до відповідності Закону України «Про освіту»
Законопроєктом пропонується доповнити Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України пунктом 50, яким установити, що до приведення установчих документів закладів освіти у відповідність з вимогами Закону України «Про освіту» їх фінансове забезпечення здійснюється відповідно до порядку, який діяв у 2019 році. Зазначаємо, що підпунктом 15 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про освіту» переоформлення установчих документів закладів освіти здійснюється протягом п’яти років з дня набрання чинності цим Законом, тобто до 2022 року. Поряд із тим, вилучення Законопроєктом зі статті 1032 Бюджетного кодексу України таких закладів освіти, як: загальноосвітні навчальні заклади усіх ступенів; шкільні відділення навчально-виховних комплексів «дошкільний навчальний заклад ‒ загальноосвітній навчальний заклад», «загальноосвітній навчальний заклад ‒ дошкільний навчальний заклад»; вечірні (змінні) школи, ‒ може призвести до різночитань цієї статті та поставити під загрозу фінансування цих закладів за кошти освітньої субвенції.
Пропонуємо у пункті 50 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу зазначити процедури фінансування закладів освіти на перехідний період переоформлення ними установчих документів.
Щодо фінансування закладів дошкільної освіти, дошкільних підрозділів (відділень, груп) початкових шкіл, сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек.
Законопроєктом вносяться зміни до пункту 20 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та вилучають норми про формульний розрахунок обсягів міжбюджетних трансфертів з районного бюджету бюджетам місцевого самоврядування для фінансування таких закладів. Натомість пропонується, щоб обсяги зазначених міжбюджетних трансфертів визначалися на підставі рішень відповідних місцевих рад, прийнятих кожною із сторін, та укладеного між ними договору.
Пропонуємо доповнити пункт 20 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України такою нормою:
«У разі не укладання або розірвання договору про утримання закладів дошкільної освіти, дошкільних підрозділів (відділень, груп) початкових шкіл, сільських, селищних та міських палаців і будинків культури, клубів, центрів дозвілля, інших клубних закладів та бібліотек фінансування таких закладів здійснюється відповідно до статті 89 Бюджетного кодексу України.».
Зважаючи на вище зазначене, Асоціація міст України просить Комітет Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій підтримати проєкт Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України» (реєстр. № 2144 від 16.09.2019 року) з урахуванням наданих зауважень та пропозицій.
Аналітичний центр АМУ
