АМУ направила до парламентського Комітету з питань податкової та митної політики  висновки щодо проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання можливості органам місцевого самоврядування враховувати кон’юнктуру ринку при визначенні розміру ставки туристичного збору», №5104 від 09.09.2016 року.

В законопроекті, шляхом внесення змін до статті 268 «Туристичний збір» Податкового кодексу України, пропонується встановити нову верхню межу ставки туристичного збору та змінити механізм її розрахунку. Зокрема, шляхом внесення змін до підпункту 3.1 пункту 3 статті 268 передбачається збільшення верхньої межі ставки туристичного збору з 1 до 5 відсотків від бази справляння збору, визначеної пунктом 4 статті 268, але не більше 5 євро. При цьому, механізм розрахунку визначеної в іноземній валюті верхньої межі ставки туристичного збору описується як:

«…не більше 5 €, які сплачуються у національній валюті і розраховується за офіційним курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація послуги з тимчасового проживання (ночівлі) із зобов’язанням залишити місце перебування в зазначений строк, і залишається незмінним протягом кварталу».

Асоціація міст України висловила наступні зауваження до законопроекту №5104.

1. Законодавча норма, запропонована у першій частині підпункту 1 пункту 3 статті 268 Податкового кодексу, стосовно збільшення верхньої межі розміру ставки туристичного збору з 1 до 5%, потенційно сприяє розширенню фінансової самостійності місцевого самоврядування, і цілком відповідає як принципам самостійності та субсидіарності бюджетної системи (ст.7 Бюджетного кодексу України), так і цілям реформи фіскальної децентралізації.

2. Разом з тим, друга норма пп. 1 п. 3 ст. 268, стосовно обмеження верхньої межі розміру ставки в іноземній валюті сумою 5 євро та запропонований механізм перерахунку цієї суми в національній валюті, порушують принципи системи оподаткування, ускладнюють адміністрування туристичного збору, а отже, не відповідають інтересам територіальних громад та платників податків.

Зокрема, статтею 4 Податкового кодексу «Основні засади податкового законодавства України», визначено наступні принципи податкового законодавства України: 

• рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації;
• соціальна справедливість;
• нейтральність оподаткування (підпункти 2, 6 та 8 пункту 4.1 статті 4).

Зауважуємо, що у законопроекті №5104 ці принципи порушуються, зокрема, в умовах запровадження комбінованої максимальної ставки 5%/5€, розподіл фактичного податкового навантаження на платників збору буде залежати від вартості проживання, причому фактична ставка може знижуватися з 5% до 1,5% і менше (Додаток 1).

Внаслідок цього, суб’єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового проживання будуть знаходитися в нерівних умовах: неринкові конкурентні переваги отримають ті суб’єкти, що надають послуги за вищою вартістю. Місцеві бюджети, внаслідок застосування фіксованої максимальної ставки 5€, можуть недоотримати до 70% і більше належних їм сум туристичного збору в дорожчому сегменті послуг з тимчасового проживання (див. Додаток 1).

Крім того, запропонований в законопроекті №5104 механізм перерахунку верхньої межі розміру ставки туристичного збору з іноземної валюти в національну ускладнює фіскальне адміністрування. Зокрема, не визначено порядок перерахунку суми податкового зобов’язання, у разі, якщо оплата та/або реалізація послуг з тимчасового проживання відбувається протягом різних кварталів (приміром, з 15 вересня до 15 грудня поточного року), або ж оплата послуг має попередній характер (довгострокове бронювання) тощо.

Звертає на себе увагу той факт, що серед зарубіжних прикладів, наведених у представленій до законопроекту №5104 пояснювальній записці, розмір ставки або максимальну межу, номіновану в євро встановлено лише у містах розвинених країн Європи – Італії, ФРН, тоді як у ближчих до України за станом економічного розвитку Литві, Угорщині, Чехії усталено практику процентного визначення розміру ставки туристичного збору.

Таким чином, пропоновані зміни до підпункту 3.1 пункту 3 статті 268 Податкового кодексу слід викласти в наступній редакції (див. Додаток 2):

268.3.1. Ставка встановлюється у розмірі від 0,5 до 5 відсотків до бази справляння збору, визначеної пунктом 268.4 цієї статті.

3. В самому тексті законопроекту №5104 дублюються пункти 2 і 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення», зокрема:

«2. Кабінету Міністрів України і органам місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Конституцією України та цим Законом;

…

3. Органам місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Конституцією України та цим Законом.»

Узявши до уваги вимоги нормопроектувальної техніки, Асоціація міст України пропонує викласти пункти 2 і 3 розділу ІІ «Прикінцеві положення»в наступній редакції:

«2. Кабінету Міністрів України і органам місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом:

привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Конституцією України та цим Законом;

…

3. Органам місцевого самоврядування протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом привести свої нормативно-правові акти у відповідність із Конституцією України та цим Законом.»

На думку експертів АМУ, врахування вищеописаних положень забезпечить не лише більш сприятливі умови для розвитку туристичного бізнесу в територіальних громадах, але й сприятиме зміцненню їхньої фінансової бази.

Тому Асоціація міст України рекомендує Комітету розглянути проект Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо надання можливості органам місцевого самоврядування враховувати кон’юнктуру ринку при визначенні розміру ставки туристичного збору» (№5104 від 09.09.2016) з врахуванням наданих пропозицій.

Центр аналізу та розробки законодавства АМУ