У зв'язку із прийняттям Закону України “Про державну допомогу суб'єктам господарювання” №1555-VII від 01.07.2014 року було прийнято Закон України “Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо рішень Уповноваженого органу з питань державної допомоги” №416-VIII від 14.05.2015 року (далі — Закон).

Частиною першою Закону передбачено внесення змін до Бюджетного кодексу України через доповнення статті 35 такого змісту: якщо бюджетний запит передбачає надання державної допомоги суб’єктам господарювання за рахунок державного бюджету у будь-якій формі, головні розпорядники бюджетних коштів додають до бюджетного запиту копію рішення Уповноваженого органу з питань державної допомоги, прийнятого за результатами розгляду повідомлення про нову державну допомогу.

Відповідно до частини другої Закону таке положення застосовується, починаючи з формування проекту Державного бюджету України на 2019 рік".

Антимонопольний комітет України підняв питання, чи зобов'язані головні розпорядники бюджетних коштів дотримуватися такої ж процедури під час розроблення та подання місцевим фінансовим органам бюджетних запитів при складанні місцевих бюджетів.

Так, з однієї сторони, під дію Закону України “Про державну допомогу суб'єктам господарювання” підпадає надання держаної допомоги суб'єктам господарювання за рахунок коштів як державного бюджету, так і місцевих бюджетів. Але, з іншої сторони, немає прямої законодавчої норми, яка б зобов'язувала головних розпорядників бюджетних коштів подавати місцевим фінансовим органам разом із бюджетним запитом копію рішення Антимонопольного комітету України про нову державну допомогу, надану суб'єктам господарювання за рахунок місцевих бюджетів.

АМУ зауважує, що реалізація норм Закону України “Про державну допомогу суб'єктам господарювання” ускладнює бюджетний процес у громадах та негативно впливає на виконання власних повноважень органів місцевого самоврядування. В основному через те, що немає чітких критеріїв, що відносити до державної допомоги суб'єктам господарювання, наданої за рахунок місцевих бюджетів, а що ні. І хоча Антимонопольний комітет України надає свої роз'яснення, але вони не мають законодавчої сили. Діяльність органів місцевого самоврядування, яка підпадає під дію Закону України  “Про державну допомогу суб'єктам господарювання”, повинна регулюватися на чітких законодавчих нормах, а не на основі безлічі роз'яснень.

Крім того, прийнятий перелік послуг, що становлять загальноекономічний інтерес, не включає послуги, які надають органи місцевого самоврядування через комунальні підприємства та установи. Третина повноважень органів місцевого самоврядування потребує узгодження з Антимонопольним комітетом України, що суперечить базовим принципам місцевого самоврядування. Ситуацію ускладнює і те, що з моменту прийняття рішення органом місцевого самоврядування надати державну допомогу до моменту надання позитивного рішення Антимонопольного комітету України може пройти більше 8 місяців.

Нагадуємо, Асоціація міст України не одноразово зверталася листами до Прем‘єр-міністра України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, Антимонопольного комітету України щодо важливості прийняття переліку послуг, що становлять загальноекономічний інтерес та надавала пропозиції включити до такого переліку послуги, які надають органи місцевого самоврядування через комунальні підприємства та установи, а саме:

-         житлово-комунальні послуги;

-         послуги із благоустрою;

-         послуги з перевезення пасажирів громадським транспортом;

-         послуги, які надають комунальні некомерційні підприємства медичної галузі;

-         соціальні послуги;

-         послуги у сферах культури, фізичної культури, освіти.

Станом на сьогодні, такий перелік послуг затверджено постановою Кабміну №420 від 23 травня 2018 року, проте він стосується лише послуг у сфері функціонування ринків електроенергетики та постачання природного газу, в той же час не менш важливі житлово-комунальні та соціальні послуги залишилися без уваги.